إِذَا ٱلسَّمَآءُ ٱنفَطَرَتۡ ﴿١﴾
Коли небо розколеться
بِسۡمِ ٱللَّهِ ٱلرَّحۡمَٰنِ ٱلرَّحِيمِ
إِذَا ٱلسَّمَآءُ ٱنفَطَرَتۡ ﴿١﴾
Коли небо розколеться
وَإِذَا ٱلۡكَوَاكِبُ ٱنتَثَرَتۡ ﴿٢﴾
і коли зорі посиплються
وَإِذَا ٱلۡبِحَارُ فُجِّرَتۡ ﴿٣﴾
і коли моря зіллються
وَإِذَا ٱلۡقُبُورُ بُعۡثِرَتۡ ﴿٤﴾
і коли могили перекинуться
عَلِمَتۡ نَفۡسٞ مَّا قَدَّمَتۡ وَأَخَّرَتۡ ﴿٥﴾
дізнається душа, що вона зробила й чого не зробила
يَـٰٓأَيُّهَا ٱلۡإِنسَٰنُ مَا غَرَّكَ بِرَبِّكَ ٱلۡكَرِيمِ ﴿٦﴾
О людино! Що ж спокусило тебе щодо Господа твого Щедрого
ٱلَّذِي خَلَقَكَ فَسَوَّىٰكَ فَعَدَلَكَ ﴿٧﴾
Який створив тебе й розмірив образ твій, і впорядкував теб
فِيٓ أَيِّ صُورَةٖ مَّا شَآءَ رَكَّبَكَ ﴿٨﴾
в такому вигляді, в якому побажав Господь твій
كَلَّا بَلۡ تُكَذِّبُونَ بِٱلدِّينِ ﴿٩﴾
Але ж ні! Ви все ж заперечуєте Суд
وَإِنَّ عَلَيۡكُمۡ لَحَٰفِظِينَ ﴿١٠﴾
Та, воістину, над вами є наглядачі
كِرَامٗا كَٰتِبِينَ ﴿١١﴾
благородні писарі
يَعۡلَمُونَ مَا تَفۡعَلُونَ ﴿١٢﴾
які знають те, що ви робите
إِنَّ ٱلۡأَبۡرَارَ لَفِي نَعِيمٖ ﴿١٣﴾
Воістину, праведники опиняться у блаженстві
وَإِنَّ ٱلۡفُجَّارَ لَفِي جَحِيمٖ ﴿١٤﴾
А грішники, воістину, опиняться у пеклі
يَصۡلَوۡنَهَا يَوۡمَ ٱلدِّينِ ﴿١٥﴾
Увійдуть вони туди в Судний День
وَمَا هُمۡ عَنۡهَا بِغَآئِبِينَ ﴿١٦﴾
І не зможуть вони уникнути цього
وَمَآ أَدۡرَىٰكَ مَا يَوۡمُ ٱلدِّينِ ﴿١٧﴾
Звідки тобі знати про те, що таке Судний День
ثُمَّ مَآ أَدۡرَىٰكَ مَا يَوۡمُ ٱلدِّينِ ﴿١٨﴾
І ще раз: звідки тобі знати про те, що таке Судний День
يَوۡمَ لَا تَمۡلِكُ نَفۡسٞ لِّنَفۡسٖ شَيۡـٔٗاۖ وَٱلۡأَمۡرُ يَوۡمَئِذٖ لِّلَّهِ ﴿١٩﴾
Це — День, коли жодна душа не зможе допомогти іншій, а рішення в той День буде належати Аллагу