عَبۡدًا إِذَا صَلَّىٰٓ ﴿١٠﴾
рабу Нашому молитися
710 Аят · Теми · uk
عَبۡدًا إِذَا صَلَّىٰٓ ﴿١٠﴾
рабу Нашому молитися
أَرَءَيۡتَ إِن كَانَ عَلَى ٱلۡهُدَىٰٓ ﴿١١﴾
Як ти вважаєш — а раптом він був на праведному шлях
أَوۡ أَمَرَ بِٱلتَّقۡوَىٰٓ ﴿١٢﴾
та закликав до богобоязливості
أَرَءَيۡتَ إِن كَذَّبَ وَتَوَلَّىٰٓ ﴿١٣﴾
Як ти вважаєш — а якщо він сприйняв правду за оману та й відвернувся
أَلَمۡ يَعۡلَم بِأَنَّ ٱللَّهَ يَرَىٰ ﴿١٤﴾
то чи не знав він, що Аллаг бачить його
كَلَّا لَئِن لَّمۡ يَنتَهِ لَنَسۡفَعَۢا بِٱلنَّاصِيَةِ ﴿١٥﴾
Але ж ні! Якщо він не зупиниться, Ми схопимо його за чуб
نَاصِيَةٖ كَٰذِبَةٍ خَاطِئَةٖ ﴿١٦﴾
чуб брехливий, грішний
فَلۡيَدۡعُ نَادِيَهُۥ ﴿١٧﴾
Нехай кличе своїх захисників
سَنَدۡعُ ٱلزَّبَانِيَةَ ﴿١٨﴾
Ми ж покличемо вартових пекла
كَلَّا لَا تُطِعۡهُ وَٱسۡجُدۡۤ وَٱقۡتَرِب۩ ﴿١٩﴾
Але ж ні, не корися йому, а вклонися низько Господу й наближайся до Нього