quranm◉

Hizb 60

Range
from 90:1 to 114:6
Surahs covered
Переклад
213 Переклад

◉

90:1

لَآ أُقۡسِمُ بِهَٰذَا ٱلۡبَلَدِ ﴿1﴾

Клянуся цим містом

90:2

وَأَنتَ حِلُّۢ بِهَٰذَا ٱلۡبَلَدِ ﴿2﴾

А ти — мешканець цього міста

90:3

وَوَالِدٖ وَمَا وَلَدَ ﴿3﴾

Клянуся пращуром і тим, кого він породив

90:4

لَقَدۡ خَلَقۡنَا ٱلۡإِنسَٰنَ فِي كَبَدٍ ﴿4﴾

Істинно, створили Ми людину, обтяживши її

90:5

أَيَحۡسَبُ أَن لَّن يَقۡدِرَ عَلَيۡهِ أَحَدٞ ﴿5﴾

Невже думає вона, що ніхто не переможе її

90:6

يَقُولُ أَهۡلَكۡتُ مَالٗا لُّبَدًا ﴿6﴾

Говорить вона: «Витратила я багатство незмірне»

90:7

أَيَحۡسَبُ أَن لَّمۡ يَرَهُۥٓ أَحَدٌ ﴿7﴾

Невже думає вона, що ніхто не бачив її

90:8

أَلَمۡ نَجۡعَل لَّهُۥ عَيۡنَيۡنِ ﴿8﴾

Хіба не створили Ми її володарем двох очей

90:9

وَلِسَانٗا وَشَفَتَيۡنِ ﴿9﴾

язика та вуст

90:10

وَهَدَيۡنَٰهُ ٱلنَّجۡدَيۡنِ ﴿10﴾

Хіба Ми не вказали їй на дві вершини

90:11

فَلَا ٱقۡتَحَمَ ٱلۡعَقَبَةَ ﴿11﴾

Та не стала вона долати перешкоди

90:12

وَمَآ أَدۡرَىٰكَ مَا ٱلۡعَقَبَةُ ﴿12﴾

Звідки тобі знати, що таке перешкоди

90:13

فَكُّ رَقَبَةٍ ﴿13﴾

Це — звільнити раба

90:14

أَوۡ إِطۡعَٰمٞ فِي يَوۡمٖ ذِي مَسۡغَبَةٖ ﴿14﴾

нагодувати в день голод

90:15

يَتِيمٗا ذَا مَقۡرَبَةٍ ﴿15﴾

сироту з-посеред родичі

90:16

أَوۡ مِسۡكِينٗا ذَا مَتۡرَبَةٖ ﴿16﴾

чи пригнобленого скрутою

90:17

ثُمَّ كَانَ مِنَ ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ وَتَوَاصَوۡاْ بِٱلصَّبۡرِ وَتَوَاصَوۡاْ بِٱلۡمَرۡحَمَةِ ﴿17﴾

А після цього бути серед тих, які увірували й заповідали одне одному терпіння, заповідали одне одному милосердя

90:18

أُوْلَـٰٓئِكَ أَصۡحَٰبُ ٱلۡمَيۡمَنَةِ ﴿18﴾

Це — люди, які праворуч

90:19

وَٱلَّذِينَ كَفَرُواْ بِـَٔايَٰتِنَا هُمۡ أَصۡحَٰبُ ٱلۡمَشۡـَٔمَةِ ﴿19﴾

А ті, які не увірували в знамення Наші, вони — люди, які ліворуч

90:20

عَلَيۡهِمۡ نَارٞ مُّؤۡصَدَةُۢ ﴿20﴾

Оточені вони будуть вогнем

91:1

وَٱلشَّمۡسِ وَضُحَىٰهَا ﴿1﴾

Клянуся сонцем і світлом його

91:2

وَٱلۡقَمَرِ إِذَا تَلَىٰهَا ﴿2﴾

клянуся місяцем, коли плине він за ним

91:3

وَٱلنَّهَارِ إِذَا جَلَّىٰهَا ﴿3﴾

клянуся днем, коли воно освітлює його

91:4

وَٱلَّيۡلِ إِذَا يَغۡشَىٰهَا ﴿4﴾

клянуся ніччю, коли накриває вона його

91:5

وَٱلسَّمَآءِ وَمَا بَنَىٰهَا ﴿5﴾

Клянуся небом і Тим, Хто збудував його

91:6

وَٱلۡأَرۡضِ وَمَا طَحَىٰهَا ﴿6﴾

клянуся землею і Тим, Хто розіслав її

91:7

وَنَفۡسٖ وَمَا سَوَّىٰهَا ﴿7﴾

клянуся душею і Тим, Хто розмірив її

91:8

فَأَلۡهَمَهَا فُجُورَهَا وَتَقۡوَىٰهَا ﴿8﴾

і відкрив їй грішність і праведність її

91:9

قَدۡ أَفۡلَحَ مَن زَكَّىٰهَا ﴿9﴾

Істинно, здобув успіх той, хто очистив її

91:10

وَقَدۡ خَابَ مَن دَسَّىٰهَا ﴿10﴾

Істинно, зазнав втрат той, хто пошкодив її

91:11

كَذَّبَتۡ ثَمُودُ بِطَغۡوَىٰهَآ ﴿11﴾

Відкинули самудити посланця через безчестя свої

91:12

إِذِ ٱنۢبَعَثَ أَشۡقَىٰهَا ﴿12﴾

коли підвівся найнещасніший серед них

91:13

فَقَالَ لَهُمۡ رَسُولُ ٱللَّهِ نَاقَةَ ٱللَّهِ وَسُقۡيَٰهَا ﴿13﴾

А сказав їм посланець Аллага: «Бережіть верблюдицю Аллага та питво її!

91:14

فَكَذَّبُوهُ فَعَقَرُوهَا فَدَمۡدَمَ عَلَيۡهِمۡ رَبُّهُم بِذَنۢبِهِمۡ فَسَوَّىٰهَا ﴿14﴾

Але не послухали вони його та й підрізали жили її. Тож знищив їх Господь за гріхи їхні, зрівнявши карою всіх

91:15

وَلَا يَخَافُ عُقۡبَٰهَا ﴿15﴾

І не боявся Він наслідків цього

92:1

وَٱلَّيۡلِ إِذَا يَغۡشَىٰ ﴿1﴾

Клянуся ніччю, коли вона вкриває

92:2

وَٱلنَّهَارِ إِذَا تَجَلَّىٰ ﴿2﴾

Клянуся днем, коли він сяє

92:3

وَمَا خَلَقَ ٱلذَّكَرَ وَٱلۡأُنثَىٰٓ ﴿3﴾

Клянуся Тим, Хто створив чоловіка та жінку

92:4

إِنَّ سَعۡيَكُمۡ لَشَتَّىٰ ﴿4﴾

Воістину, ваші бажання різні

92:5

فَأَمَّا مَنۡ أَعۡطَىٰ وَٱتَّقَىٰ ﴿5﴾

Тому, хто жертвував і був богобоязливим

92:6

وَصَدَّقَ بِٱلۡحُسۡنَىٰ ﴿6﴾

і визнавав найкраще

92:7

فَسَنُيَسِّرُهُۥ لِلۡيُسۡرَىٰ ﴿7﴾

тому полегшимо Ми шлях до найлегшого

92:8

وَأَمَّا مَنۢ بَخِلَ وَٱسۡتَغۡنَىٰ ﴿8﴾

А тому, хто був скупим і думав, що не потребує нічого

92:9

وَكَذَّبَ بِٱلۡحُسۡنَىٰ ﴿9﴾

а найкраще вважав брехнею

92:10

فَسَنُيَسِّرُهُۥ لِلۡعُسۡرَىٰ ﴿10﴾

тому полегшимо Ми шлях до найтяжчого

92:11

وَمَا يُغۡنِي عَنۡهُ مَالُهُۥٓ إِذَا تَرَدَّىٰٓ ﴿11﴾

Не допоможе йому багатство його, коли буде скинутий він

92:12

إِنَّ عَلَيۡنَا لَلۡهُدَىٰ ﴿12﴾

Воістину, Нам належить вказувати прямий шля

92:13

وَإِنَّ لَنَا لَلۡأٓخِرَةَ وَٱلۡأُولَىٰ ﴿13﴾

і Нам належить останнє й перше

92:14

فَأَنذَرۡتُكُمۡ نَارٗا تَلَظَّىٰ ﴿14﴾

Я попередив вас про палаючий вогонь

92:15

لَا يَصۡلَىٰهَآ إِلَّا ٱلۡأَشۡقَى ﴿15﴾

увійде в нього той найнещасніший

92:16

ٱلَّذِي كَذَّبَ وَتَوَلَّىٰ ﴿16﴾

який вважає правду за оману та відвертається

92:17

وَسَيُجَنَّبُهَا ٱلۡأَتۡقَى ﴿17﴾

Віддаленим від полум’я буде богобоязливий

92:18

ٱلَّذِي يُؤۡتِي مَالَهُۥ يَتَزَكَّىٰ ﴿18﴾

який дає свій статок для очищення

92:19

وَمَا لِأَحَدٍ عِندَهُۥ مِن نِّعۡمَةٖ تُجۡزَىٰٓ ﴿19﴾

не бажаючи за це нічого ні від кого

92:20

إِلَّا ٱبۡتِغَآءَ وَجۡهِ رَبِّهِ ٱلۡأَعۡلَىٰ ﴿20﴾

а лише прагнучи до лику свого Всевишнього Господа

92:21

وَلَسَوۡفَ يَرۡضَىٰ ﴿21﴾

І він буде вдоволений

93:1

وَٱلضُّحَىٰ ﴿1﴾

Клянуся ранком

93:2

وَٱلَّيۡلِ إِذَا سَجَىٰ ﴿2﴾

клянуся ніччю, коли густішає вона

93:3

مَا وَدَّعَكَ رَبُّكَ وَمَا قَلَىٰ ﴿3﴾

що не залишив тебе Господь твій і не зненавидів тебе

93:4

وَلَلۡأٓخِرَةُ خَيۡرٞ لَّكَ مِنَ ٱلۡأُولَىٰ ﴿4﴾

І, воістину, майбутнє для тебе краще за минуле

93:5

وَلَسَوۡفَ يُعۡطِيكَ رَبُّكَ فَتَرۡضَىٰٓ ﴿5﴾

І, воістину, скоро наділить тебе Господь твій, тож будеш вдоволений ти

93:6

أَلَمۡ يَجِدۡكَ يَتِيمٗا فَـَٔاوَىٰ ﴿6﴾

Хіба не знайшов Він тебе сиротою, і хіба не прихистив

93:7

وَوَجَدَكَ ضَآلّٗا فَهَدَىٰ ﴿7﴾

І хіба не знайшов Він тебе заблуканим, і хіба не повів прямим шляхом

93:8

وَوَجَدَكَ عَآئِلٗا فَأَغۡنَىٰ ﴿8﴾

І хіба не знайшов тебе бідним, і хіба не збагатив

93:9

فَأَمَّا ٱلۡيَتِيمَ فَلَا تَقۡهَرۡ ﴿9﴾

Тож не утискай сироту

93:10

وَأَمَّا ٱلسَّآئِلَ فَلَا تَنۡهَرۡ ﴿10﴾

і не проганяй бідняка

93:11

وَأَمَّا بِنِعۡمَةِ رَبِّكَ فَحَدِّثۡ ﴿11﴾

І про блага Господа свого сповіщай

94:1

أَلَمۡ نَشۡرَحۡ لَكَ صَدۡرَكَ ﴿1﴾

Чи не розкрили Ми тобі серце твоє

94:2

وَوَضَعۡنَا عَنكَ وِزۡرَكَ ﴿2﴾

і не зняли Ми з тебе ношу твою

94:3

ٱلَّذِيٓ أَنقَضَ ظَهۡرَكَ ﴿3﴾

яка обтяжувала спину твою

94:4

وَرَفَعۡنَا لَكَ ذِكۡرَكَ ﴿4﴾

Чи не піднесли Ми згадку про тебе

94:5

فَإِنَّ مَعَ ٱلۡعُسۡرِ يُسۡرًا ﴿5﴾

Бо ж, воістину, після труднощів настає полегшення

94:6

إِنَّ مَعَ ٱلۡعُسۡرِ يُسۡرٗا ﴿6﴾

Воістину, після труднощів настає полегшення

94:7

فَإِذَا فَرَغۡتَ فَٱنصَبۡ ﴿7﴾

Тож коли звільнишся — дій

94:8

وَإِلَىٰ رَبِّكَ فَٱرۡغَب ﴿8﴾

І до Господа свого звернись

95:1

وَٱلتِّينِ وَٱلزَّيۡتُونِ ﴿1﴾

Клянуся смоківницею і оливою

95:2

وَطُورِ سِينِينَ ﴿2﴾

клянуся горою Сінай

95:3

وَهَٰذَا ٱلۡبَلَدِ ٱلۡأَمِينِ ﴿3﴾

клянуся цим містом надійним

95:4

لَقَدۡ خَلَقۡنَا ٱلۡإِنسَٰنَ فِيٓ أَحۡسَنِ تَقۡوِيمٖ ﴿4﴾

Ми створили людину в найкращій подобі

95:5

ثُمَّ رَدَدۡنَٰهُ أَسۡفَلَ سَٰفِلِينَ ﴿5﴾

Потім Ми скинемо її в найнижче з найнижчого

95:6

إِلَّا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ وَعَمِلُواْ ٱلصَّـٰلِحَٰتِ فَلَهُمۡ أَجۡرٌ غَيۡرُ مَمۡنُونٖ ﴿6﴾

окрім тих, які увірували й творили добрі справи; чекає на них невичерпна винагорода

95:7

فَمَا يُكَذِّبُكَ بَعۡدُ بِٱلدِّينِ ﴿7﴾

Хто ж після цього змушує тебе відкидати Суд

95:8

أَلَيۡسَ ٱللَّهُ بِأَحۡكَمِ ٱلۡحَٰكِمِينَ ﴿8﴾

Хіба Аллаг — не Наймудріший Суддя

96:1

ٱقۡرَأۡ بِٱسۡمِ رَبِّكَ ٱلَّذِي خَلَقَ ﴿1﴾

Читай! Ім’ям Господа твого, Який створив

96:2

خَلَقَ ٱلۡإِنسَٰنَ مِنۡ عَلَقٍ ﴿2﴾

створив людину зі згустку крові

96:3

ٱقۡرَأۡ وَرَبُّكَ ٱلۡأَكۡرَمُ ﴿3﴾

Читай! І Господь твій — Найщедріший

96:4

ٱلَّذِي عَلَّمَ بِٱلۡقَلَمِ ﴿4﴾

Який навчив письма пером

96:5

عَلَّمَ ٱلۡإِنسَٰنَ مَا لَمۡ يَعۡلَمۡ ﴿5﴾

Навчив людину того, чого вона не знала

96:6

كَلَّآ إِنَّ ٱلۡإِنسَٰنَ لَيَطۡغَىٰٓ ﴿6﴾

Але ж ні! Порушує людина межі

96:7

أَن رَّءَاهُ ٱسۡتَغۡنَىٰٓ ﴿7﴾

коли здається їй, що вона не потребує нічого

96:8

إِنَّ إِلَىٰ رَبِّكَ ٱلرُّجۡعَىٰٓ ﴿8﴾

Воістину, до Господа твого повернення

96:9

أَرَءَيۡتَ ٱلَّذِي يَنۡهَىٰ ﴿9﴾

Чи бачив ти того, який заважа

96:10

عَبۡدًا إِذَا صَلَّىٰٓ ﴿10﴾

рабу Нашому молитися

96:11

أَرَءَيۡتَ إِن كَانَ عَلَى ٱلۡهُدَىٰٓ ﴿11﴾

Як ти вважаєш — а раптом він був на праведному шлях

96:12

أَوۡ أَمَرَ بِٱلتَّقۡوَىٰٓ ﴿12﴾

та закликав до богобоязливості

96:13

أَرَءَيۡتَ إِن كَذَّبَ وَتَوَلَّىٰٓ ﴿13﴾

Як ти вважаєш — а якщо він сприйняв правду за оману та й відвернувся

96:14

أَلَمۡ يَعۡلَم بِأَنَّ ٱللَّهَ يَرَىٰ ﴿14﴾

то чи не знав він, що Аллаг бачить його

96:15

كَلَّا لَئِن لَّمۡ يَنتَهِ لَنَسۡفَعَۢا بِٱلنَّاصِيَةِ ﴿15﴾

Але ж ні! Якщо він не зупиниться, Ми схопимо його за чуб

96:16

نَاصِيَةٖ كَٰذِبَةٍ خَاطِئَةٖ ﴿16﴾

чуб брехливий, грішний

96:17

فَلۡيَدۡعُ نَادِيَهُۥ ﴿17﴾

Нехай кличе своїх захисників

96:18

سَنَدۡعُ ٱلزَّبَانِيَةَ ﴿18﴾

Ми ж покличемо вартових пекла

96:19

كَلَّا لَا تُطِعۡهُ وَٱسۡجُدۡۤ وَٱقۡتَرِب۩ ﴿19﴾

Але ж ні, не корися йому, а вклонися низько Господу й наближайся до Нього

97:1

إِنَّآ أَنزَلۡنَٰهُ فِي لَيۡلَةِ ٱلۡقَدۡرِ ﴿1﴾

Воістину, зіслали Ми його в Ніч Величності

97:2

وَمَآ أَدۡرَىٰكَ مَا لَيۡلَةُ ٱلۡقَدۡرِ ﴿2﴾

А звідки тобі знати, що таке Ніч Величності

97:3

لَيۡلَةُ ٱلۡقَدۡرِ خَيۡرٞ مِّنۡ أَلۡفِ شَهۡرٖ ﴿3﴾

Ніч Величності краща за тисячу місяців

97:4

تَنَزَّلُ ٱلۡمَلَـٰٓئِكَةُ وَٱلرُّوحُ فِيهَا بِإِذۡنِ رَبِّهِم مِّن كُلِّ أَمۡرٖ ﴿4﴾

Сходять під час неї ангели й Дух з дозволу Господа їхнього, щоб виконати всі накази

97:5

سَلَٰمٌ هِيَ حَتَّىٰ مَطۡلَعِ ٱلۡفَجۡرِ ﴿5﴾

Вона є мирною до настання зорі

98:1

لَمۡ يَكُنِ ٱلَّذِينَ كَفَرُواْ مِنۡ أَهۡلِ ٱلۡكِتَٰبِ وَٱلۡمُشۡرِكِينَ مُنفَكِّينَ حَتَّىٰ تَأۡتِيَهُمُ ٱلۡبَيِّنَةُ ﴿1﴾

Не відмовилися від невір’я ті з людей Писання й багатобожників, які не увірували, поки не прийшов до них ясний доказ

98:2

رَسُولٞ مِّنَ ٱللَّهِ يَتۡلُواْ صُحُفٗا مُّطَهَّرَةٗ ﴿2﴾

Посланець від Аллага, який читає пречисті сувої

98:3

فِيهَا كُتُبٞ قَيِّمَةٞ ﴿3﴾

У них містяться правдиві писання

98:4

وَمَا تَفَرَّقَ ٱلَّذِينَ أُوتُواْ ٱلۡكِتَٰبَ إِلَّا مِنۢ بَعۡدِ مَا جَآءَتۡهُمُ ٱلۡبَيِّنَةُ ﴿4﴾

Ті ж, кому було дано Писання, розійшлися одне з одним, після того, як прийшов до них ясний доказ

98:5

وَمَآ أُمِرُوٓاْ إِلَّا لِيَعۡبُدُواْ ٱللَّهَ مُخۡلِصِينَ لَهُ ٱلدِّينَ حُنَفَآءَ وَيُقِيمُواْ ٱلصَّلَوٰةَ وَيُؤۡتُواْ ٱلزَّكَوٰةَۚ وَذَٰلِكَ دِينُ ٱلۡقَيِّمَةِ ﴿5﴾

А їм не було ніякого наказу, окрім поклоніння Аллагу, щирого служіння Йому, молитви та сплати закяту — ось правильна релігія

98:6

إِنَّ ٱلَّذِينَ كَفَرُواْ مِنۡ أَهۡلِ ٱلۡكِتَٰبِ وَٱلۡمُشۡرِكِينَ فِي نَارِ جَهَنَّمَ خَٰلِدِينَ فِيهَآۚ أُوْلَـٰٓئِكَ هُمۡ شَرُّ ٱلۡبَرِيَّةِ ﴿6﴾

Воістину, ті з людей Писання й багатобожників, які не увірували, опиняться у вогні геєни, де будуть вічно. Вони — найгірші з творінь

98:7

إِنَّ ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ وَعَمِلُواْ ٱلصَّـٰلِحَٰتِ أُوْلَـٰٓئِكَ هُمۡ خَيۡرُ ٱلۡبَرِيَّةِ ﴿7﴾

Воістину, ті, які увірували й творили добрі справи, вони — найкращі з творінь

98:8

جَزَآؤُهُمۡ عِندَ رَبِّهِمۡ جَنَّـٰتُ عَدۡنٖ تَجۡرِي مِن تَحۡتِهَا ٱلۡأَنۡهَٰرُ خَٰلِدِينَ فِيهَآ أَبَدٗاۖ رَّضِيَ ٱللَّهُ عَنۡهُمۡ وَرَضُواْ عَنۡهُۚ ذَٰلِكَ لِمَنۡ خَشِيَ رَبَّهُۥ ﴿8﴾

Нагорода їм у їхнього Господа — сади вічності, в яких течуть ріки. Вони будуть там вічно. Аллаг буде задоволений ними, а вони будуть задоволені Ним. Це — для тих, які бояться свого Господа

99:1

إِذَا زُلۡزِلَتِ ٱلۡأَرۡضُ زِلۡزَالَهَا ﴿1﴾

Коли струснеться земля, здригаючись

99:2

وَأَخۡرَجَتِ ٱلۡأَرۡضُ أَثۡقَالَهَا ﴿2﴾

і виштовхне з себе те, що в ній є

99:3

وَقَالَ ٱلۡإِنسَٰنُ مَا لَهَا ﴿3﴾

то спитає людина: «Що сталося з нею?

99:4

يَوۡمَئِذٖ تُحَدِّثُ أَخۡبَارَهَا ﴿4﴾

У той День земля розповість усе, що відомо їй

99:5

بِأَنَّ رَبَّكَ أَوۡحَىٰ لَهَا ﴿5﴾

бо ж Господь твій відкрив їй те

99:6

يَوۡمَئِذٖ يَصۡدُرُ ٱلنَّاسُ أَشۡتَاتٗا لِّيُرَوۡاْ أَعۡمَٰلَهُمۡ ﴿6﴾

У той День люди вийдуть з могил юрбами, щоб побачити свої вчинки

99:7

فَمَن يَعۡمَلۡ مِثۡقَالَ ذَرَّةٍ خَيۡرٗا يَرَهُۥ ﴿7﴾

Хто зробив добра на вагу порошинки — побачить його

99:8

وَمَن يَعۡمَلۡ مِثۡقَالَ ذَرَّةٖ شَرّٗا يَرَهُۥ ﴿8﴾

Хто зробив зла на вагу порошинки — побачить його

100:1

وَٱلۡعَٰدِيَٰتِ ضَبۡحٗا ﴿1﴾

Клянуся тими, що скачуть захекані

100:2

فَٱلۡمُورِيَٰتِ قَدۡحٗا ﴿2﴾

і вибивають іскри

100:3

فَٱلۡمُغِيرَٰتِ صُبۡحٗا ﴿3﴾

і нападають удосвіта

100:4

فَأَثَرۡنَ بِهِۦ نَقۡعٗا ﴿4﴾

і підіймають хмари пилу

100:5

فَوَسَطۡنَ بِهِۦ جَمۡعًا ﴿5﴾

і вриваються в натовп!

100:6

إِنَّ ٱلۡإِنسَٰنَ لِرَبِّهِۦ لَكَنُودٞ ﴿6﴾

Воістину, невдячна людина перед Господом своїм

100:7

وَإِنَّهُۥ عَلَىٰ ذَٰلِكَ لَشَهِيدٞ ﴿7﴾

І, воістину, вона сама тому свідок

100:8

وَإِنَّهُۥ لِحُبِّ ٱلۡخَيۡرِ لَشَدِيدٌ ﴿8﴾

І, воістину, вона надто сильно полюбляє блага

100:9

أَفَلَا يَعۡلَمُ إِذَا بُعۡثِرَ مَا فِي ٱلۡقُبُورِ ﴿9﴾

Хіба не знає вона, що коли воскресять тих, хто в могилах

100:10

وَحُصِّلَ مَا فِي ٱلصُّدُورِ ﴿10﴾

і коли стане відомим те, що в серцях

100:11

إِنَّ رَبَّهُم بِهِمۡ يَوۡمَئِذٖ لَّخَبِيرُۢ ﴿11﴾

воістину, в той День Господь твій буде знати все про них

101:1

ٱلۡقَارِعَةُ ﴿1﴾

Лихо

101:2

مَا ٱلۡقَارِعَةُ ﴿2﴾

Що ж таке лихо

101:3

وَمَآ أَدۡرَىٰكَ مَا ٱلۡقَارِعَةُ ﴿3﴾

І звідки знати тобі, що таке лихо

101:4

يَوۡمَ يَكُونُ ٱلنَّاسُ كَٱلۡفَرَاشِ ٱلۡمَبۡثُوثِ ﴿4﴾

Це — День, коли люди розсіються, наче метелики

101:5

وَتَكُونُ ٱلۡجِبَالُ كَٱلۡعِهۡنِ ٱلۡمَنفُوشِ ﴿5﴾

А гори будуть схожі на вовну розчесану

101:6

فَأَمَّا مَن ثَقُلَتۡ مَوَٰزِينُهُۥ ﴿6﴾

Тоді той, чия чаша на терезах буде важкою

101:7

فَهُوَ فِي عِيشَةٖ رَّاضِيَةٖ ﴿7﴾

отримає він життя, сповнене задоволення

101:8

وَأَمَّا مَنۡ خَفَّتۡ مَوَٰزِينُهُۥ ﴿8﴾

А той, чия чаша на терезах буде легкою

101:9

فَأُمُّهُۥ هَاوِيَةٞ ﴿9﴾

притулком його буде прірва

101:10

وَمَآ أَدۡرَىٰكَ مَا هِيَهۡ ﴿10﴾

А звідки знати тобі, що це таке

101:11

نَارٌ حَامِيَةُۢ ﴿11﴾

Це — вогонь палаючий

102:1

أَلۡهَىٰكُمُ ٱلتَّكَاثُرُ ﴿1﴾

Вабить вас жадоба до примноження

102:2

حَتَّىٰ زُرۡتُمُ ٱلۡمَقَابِرَ ﴿2﴾

Поки не підете ви в могилу

102:3

كَلَّا سَوۡفَ تَعۡلَمُونَ ﴿3﴾

Та ж ні! Скоро дізнаєтеся ви

102:4

ثُمَّ كَلَّا سَوۡفَ تَعۡلَمُونَ ﴿4﴾

І ще раз, ні! Скоро дізнаєтеся ви

102:5

كَلَّا لَوۡ تَعۡلَمُونَ عِلۡمَ ٱلۡيَقِينِ ﴿5﴾

Та ж ні! Якби ж знали ви знанням достеменним

102:6

لَتَرَوُنَّ ٱلۡجَحِيمَ ﴿6﴾

що справді побачите ви пекло

102:7

ثُمَّ لَتَرَوُنَّهَا عَيۡنَ ٱلۡيَقِينِ ﴿7﴾

І ще раз — побачите ви його поглядом достеменним

102:8

ثُمَّ لَتُسۡـَٔلُنَّ يَوۡمَئِذٍ عَنِ ٱلنَّعِيمِ ﴿8﴾

У той День вас запитають про земні насолоди

103:1

وَٱلۡعَصۡرِ ﴿1﴾

Клянуся часом

103:2

إِنَّ ٱلۡإِنسَٰنَ لَفِي خُسۡرٍ ﴿2﴾

Воістину, людина зазнає збитків

103:3

إِلَّا ٱلَّذِينَ ءَامَنُواْ وَعَمِلُواْ ٱلصَّـٰلِحَٰتِ وَتَوَاصَوۡاْ بِٱلۡحَقِّ وَتَوَاصَوۡاْ بِٱلصَّبۡرِ ﴿3﴾

Окрім тих, які увірували, творили добрі справи, заповідали одне одному істину, заповідали одне одному терпіння

104:1

وَيۡلٞ لِّكُلِّ هُمَزَةٖ لُّمَزَةٍ ﴿1﴾

Горе кожному насмішнику, наклепнику

104:2

ٱلَّذِي جَمَعَ مَالٗا وَعَدَّدَهُۥ ﴿2﴾

Який зібрав багатство та підрахував його

104:3

يَحۡسَبُ أَنَّ مَالَهُۥٓ أَخۡلَدَهُۥ ﴿3﴾

Думає він, що багатство зробить його безсмертним

104:4

كَلَّاۖ لَيُنۢبَذَنَّ فِي ٱلۡحُطَمَةِ ﴿4﴾

Але ж ні! Істинно, буде він вкинутий у розтрощуюче

104:5

وَمَآ أَدۡرَىٰكَ مَا ٱلۡحُطَمَةُ ﴿5﴾

А звідки тобі знати, що це — розтрощуюче

104:6

نَارُ ٱللَّهِ ٱلۡمُوقَدَةُ ﴿6﴾

Це — вогонь Аллага розпалений

104:7

ٱلَّتِي تَطَّلِعُ عَلَى ٱلۡأَفۡـِٔدَةِ ﴿7﴾

який здіймається над серцями

104:8

إِنَّهَا عَلَيۡهِم مُّؤۡصَدَةٞ ﴿8﴾

Воістину, він зімкнеться над ним

104:9

فِي عَمَدٖ مُّمَدَّدَةِۭ ﴿9﴾

на ланцюгах простягнутих

105:1

أَلَمۡ تَرَ كَيۡفَ فَعَلَ رَبُّكَ بِأَصۡحَٰبِ ٱلۡفِيلِ ﴿1﴾

Чи бачив ти, як вчинив Господь твій з власниками слона?

105:2

أَلَمۡ يَجۡعَلۡ كَيۡدَهُمۡ فِي تَضۡلِيلٖ ﴿2﴾

Чи Він не зробив їхні хитрощі невдалими

105:3

وَأَرۡسَلَ عَلَيۡهِمۡ طَيۡرًا أَبَابِيلَ ﴿3﴾

І наслав на них птахів зграями

105:4

تَرۡمِيهِم بِحِجَارَةٖ مِّن سِجِّيلٖ ﴿4﴾

Кидали вони в них каміння з обпаленої глини

105:5

فَجَعَلَهُمۡ كَعَصۡفٖ مَّأۡكُولِۭ ﴿5﴾

І зробив Він їх подібними до ниви сточеної

106:1

لِإِيلَٰفِ قُرَيۡشٍ ﴿1﴾

Заради єднання курайшитів

106:2

إِۦلَٰفِهِمۡ رِحۡلَةَ ٱلشِّتَآءِ وَٱلصَّيۡفِ ﴿2﴾

єднання під час подорожей, влітку та взимку

106:3

فَلۡيَعۡبُدُواْ رَبَّ هَٰذَا ٱلۡبَيۡتِ ﴿3﴾

Нехай же вони поклоняються Господу цього Дому!

106:4

ٱلَّذِيٓ أَطۡعَمَهُم مِّن جُوعٖ وَءَامَنَهُم مِّنۡ خَوۡفِۭ ﴿4﴾

Адже Він нагодував їх у голодний час і позбавив страху

107:1

أَرَءَيۡتَ ٱلَّذِي يُكَذِّبُ بِٱلدِّينِ ﴿1﴾

Чи бачив ти того, хто заперечує Суд

107:2

فَذَٰلِكَ ٱلَّذِي يَدُعُّ ٱلۡيَتِيمَ ﴿2﴾

Та це ж той, хто проганяє сирот

107:3

وَلَا يَحُضُّ عَلَىٰ طَعَامِ ٱلۡمِسۡكِينِ ﴿3﴾

і не закликає нагодувати бідного

107:4

فَوَيۡلٞ لِّلۡمُصَلِّينَ ﴿4﴾

Лихо ж тим, які моляться

107:5

ٱلَّذِينَ هُمۡ عَن صَلَاتِهِمۡ سَاهُونَ ﴿5﴾

але ставляться до молитов своїх недбало

107:6

ٱلَّذِينَ هُمۡ يُرَآءُونَ ﴿6﴾

які роблять все лише напока

107:7

وَيَمۡنَعُونَ ٱلۡمَاعُونَ ﴿7﴾

і відмовляються давати милостиню

108:1

إِنَّآ أَعۡطَيۡنَٰكَ ٱلۡكَوۡثَرَ ﴿1﴾

Воістину, дарували Ми тобі достаток

108:2

فَصَلِّ لِرَبِّكَ وَٱنۡحَرۡ ﴿2﴾

Тож молися Господу своєму та жертвуй

108:3

إِنَّ شَانِئَكَ هُوَ ٱلۡأَبۡتَرُ ﴿3﴾

Воістину, той, хто ненавидить тебе — сам безплідний

109:1

قُلۡ يَـٰٓأَيُّهَا ٱلۡكَٰفِرُونَ ﴿1﴾

Скажи: «О ви, невіруючі

109:2

لَآ أَعۡبُدُ مَا تَعۡبُدُونَ ﴿2﴾

Я не поклоняюся тому, чому поклоняєтеся ви

109:3

وَلَآ أَنتُمۡ عَٰبِدُونَ مَآ أَعۡبُدُ ﴿3﴾

а ви не поклоняєтесь тому, чому я поклоняюся

109:4

وَلَآ أَنَا۠ عَابِدٞ مَّا عَبَدتُّمۡ ﴿4﴾

Я не поклоняюся так, як поклоняєтеся ви

109:5

وَلَآ أَنتُمۡ عَٰبِدُونَ مَآ أَعۡبُدُ ﴿5﴾

а ви не будете поклонятися так, як буду поклонятись я,

109:6

لَكُمۡ دِينُكُمۡ وَلِيَ دِينِ ﴿6﴾

вам — ваша віра, а мені — моя!

110:1

إِذَا جَآءَ نَصۡرُ ٱللَّهِ وَٱلۡفَتۡحُ ﴿1﴾

Коли прийде допомога Аллага та перемога

110:2

وَرَأَيۡتَ ٱلنَّاسَ يَدۡخُلُونَ فِي دِينِ ٱللَّهِ أَفۡوَاجٗا ﴿2﴾

і ти побачиш, що люди приймають релігію Аллага натовпами

110:3

فَسَبِّحۡ بِحَمۡدِ رَبِّكَ وَٱسۡتَغۡفِرۡهُۚ إِنَّهُۥ كَانَ تَوَّابَۢا ﴿3﴾

то прослав хвалою Господа свого та благай у Нього прощення; воістину, Він — Приймаючий каяття

111:1

تَبَّتۡ يَدَآ أَبِي لَهَبٖ وَتَبَّ ﴿1﴾

Нехай згинуть руки Абу Лягаба й він сам

111:2

مَآ أَغۡنَىٰ عَنۡهُ مَالُهُۥ وَمَا كَسَبَ ﴿2﴾

Ні багатство його, ні статки його не допоможуть йому

111:3

سَيَصۡلَىٰ نَارٗا ذَاتَ لَهَبٖ ﴿3﴾

Увійде він у вогонь палаючий

111:4

وَٱمۡرَأَتُهُۥ حَمَّالَةَ ٱلۡحَطَبِ ﴿4﴾

а дружина його буде носити дрова

111:5

فِي جِيدِهَا حَبۡلٞ مِّن مَّسَدِۭ ﴿5﴾

А на її шиї — мотузка з волокон пальмових!

112:1

قُلۡ هُوَ ٱللَّهُ أَحَدٌ ﴿1﴾

Скажи: «Він — Аллаг — Єдиний

112:2

ٱللَّهُ ٱلصَّمَدُ ﴿2﴾

Аллаг — Той, до Кого прагнуть

112:3

لَمۡ يَلِدۡ وَلَمۡ يُولَدۡ ﴿3﴾

не народив і не був народжений

112:4

وَلَمۡ يَكُن لَّهُۥ كُفُوًا أَحَدُۢ ﴿4﴾

і ніхто не був рівним Йому!

113:1

قُلۡ أَعُوذُ بِرَبِّ ٱلۡفَلَقِ ﴿1﴾

Скажи: «Шукаю захисту в Господа світанкової зор

113:2

مِن شَرِّ مَا خَلَقَ ﴿2﴾

від зла Його творінь

113:3

وَمِن شَرِّ غَاسِقٍ إِذَا وَقَبَ ﴿3﴾

і від зла темряви, коли вона настає

113:4

وَمِن شَرِّ ٱلنَّفَّـٰثَٰتِ فِي ٱلۡعُقَدِ ﴿4﴾

і від зла чарівниць, що дмухають на вузли

113:5

وَمِن شَرِّ حَاسِدٍ إِذَا حَسَدَ ﴿5﴾

і від зла заздрісника, коли він заздрить»

114:1

قُلۡ أَعُوذُ بِرَبِّ ٱلنَّاسِ ﴿1﴾

Скажи: «Шукаю захисту в Господа людей

114:2

مَلِكِ ٱلنَّاسِ ﴿2﴾

Володаря людей

114:3

إِلَٰهِ ٱلنَّاسِ ﴿3﴾

Бога людей

114:4

مِن شَرِّ ٱلۡوَسۡوَاسِ ٱلۡخَنَّاسِ ﴿4﴾

від зла спокусника зникаючого

114:5

ٱلَّذِي يُوَسۡوِسُ فِي صُدُورِ ٱلنَّاسِ ﴿5﴾

який зваблює серця людей

114:6

مِنَ ٱلۡجِنَّةِ وَٱلنَّاسِ ﴿6﴾

від зла джинів і людей».