أَلَمۡ نَجۡعَلِ ٱلۡأَرۡضَ مِهَٰدٗا ﴿٦﴾
Хіба не зробили Ми землю — ложем
481 Аят · Теми · uk
أَلَمۡ نَجۡعَلِ ٱلۡأَرۡضَ مِهَٰدٗا ﴿٦﴾
Хіба не зробили Ми землю — ложем
وَٱلۡجِبَالَ أَوۡتَادٗا ﴿٧﴾
а гори — підпорами
وَخَلَقۡنَٰكُمۡ أَزۡوَٰجٗا ﴿٨﴾
І створили Ми вас парами
وَجَعَلۡنَا نَوۡمَكُمۡ سُبَاتٗا ﴿٩﴾
і зробили Ми сон ваш відпочинком
وَجَعَلۡنَا ٱلَّيۡلَ لِبَاسٗا ﴿١٠﴾
і зробили Ми ніч покривалом
وَجَعَلۡنَا ٱلنَّهَارَ مَعَاشٗا ﴿١١﴾
і зробили Ми день часом для здобуття їжі
وَبَنَيۡنَا فَوۡقَكُمۡ سَبۡعٗا شِدَادٗا ﴿١٢﴾
І збудували Ми над вами сім твердинь
وَجَعَلۡنَا سِرَاجٗا وَهَّاجٗا ﴿١٣﴾
І встановили Ми сяюче світило
وَأَنزَلۡنَا مِنَ ٱلۡمُعۡصِرَٰتِ مَآءٗ ثَجَّاجٗا ﴿١٤﴾
І зіслали з хмар воду дощову
لِّنُخۡرِجَ بِهِۦ حَبّٗا وَنَبَاتٗا ﴿١٥﴾
щоб проростити нею зерна й рослини
وَجَنَّـٰتٍ أَلۡفَافًا ﴿١٦﴾
І сади густі
إِنَّ يَوۡمَ ٱلۡفَصۡلِ كَانَ مِيقَٰتٗا ﴿١٧﴾
Воістину, День Розрізнення вже призначений
يَوۡمَ يُنفَخُ فِي ٱلصُّورِ فَتَأۡتُونَ أَفۡوَاجٗا ﴿١٨﴾
У той День засурмлять у сурму і прийдете ви натовпами
وَفُتِحَتِ ٱلسَّمَآءُ فَكَانَتۡ أَبۡوَٰبٗا ﴿١٩﴾
І розкриється небо, і стане ворітьми
وَسُيِّرَتِ ٱلۡجِبَالُ فَكَانَتۡ سَرَابًا ﴿٢٠﴾
І зрушаться гори, і стануть маревом
إِنَّ جَهَنَّمَ كَانَتۡ مِرۡصَادٗا ﴿٢١﴾
Воістину, геєна — пастка
إِذَا ٱلسَّمَآءُ ٱنشَقَّتۡ ﴿١﴾
Коли небо розірветься
وَأَذِنَتۡ لِرَبِّهَا وَحُقَّتۡ ﴿٢﴾
і слухатиметься Господа свого як слід
وَإِذَا ٱلۡأَرۡضُ مُدَّتۡ ﴿٣﴾
і коли земля розтягнеться
وَأَلۡقَتۡ مَا فِيهَا وَتَخَلَّتۡ ﴿٤﴾
і виверне з себе те, що в ній є, та й спорожніє
وَأَذِنَتۡ لِرَبِّهَا وَحُقَّتۡ ﴿٥﴾
і слухатиметься Господа свого як слід
أَفَلَا يَنظُرُونَ إِلَى ٱلۡإِبِلِ كَيۡفَ خُلِقَتۡ ﴿١٧﴾
Та невже ж вони не поглянуть на верблюдів — як створені вони
وَإِلَى ٱلسَّمَآءِ كَيۡفَ رُفِعَتۡ ﴿١٨﴾
І на небо — як піднесено воно
وَإِلَى ٱلۡجِبَالِ كَيۡفَ نُصِبَتۡ ﴿١٩﴾
І на гори — як зведені вони
وَإِلَى ٱلۡأَرۡضِ كَيۡفَ سُطِحَتۡ ﴿٢٠﴾
І на землю — як простерта вона
فَذَكِّرۡ إِنَّمَآ أَنتَ مُذَكِّرٞ ﴿٢١﴾
Нагадуй же, бо ти — нагадувач
لَّسۡتَ عَلَيۡهِم بِمُصَيۡطِرٍ ﴿٢٢﴾
І ти не маєш влади над ними
إِلَّا مَن تَوَلَّىٰ وَكَفَرَ ﴿٢٣﴾
А тих, хто відвернувся і не вірував
فَيُعَذِّبُهُ ٱللَّهُ ٱلۡعَذَابَ ٱلۡأَكۡبَرَ ﴿٢٤﴾
Аллаг скарає найбільшою карою
إِنَّ إِلَيۡنَآ إِيَابَهُمۡ ﴿٢٥﴾
Воістину, до Нас повернуться вони
ثُمَّ إِنَّ عَلَيۡنَا حِسَابَهُم ﴿٢٦﴾
Потім Нам належатиме розрахунок з ними