وَٱلضُّحَىٰ ﴿١﴾
Клянуся ранком
288 Аят · Теми · uk
وَٱلضُّحَىٰ ﴿١﴾
Клянуся ранком
وَٱلَّيۡلِ إِذَا سَجَىٰ ﴿٢﴾
клянуся ніччю, коли густішає вона
مَا وَدَّعَكَ رَبُّكَ وَمَا قَلَىٰ ﴿٣﴾
що не залишив тебе Господь твій і не зненавидів тебе
وَلَلۡأٓخِرَةُ خَيۡرٞ لَّكَ مِنَ ٱلۡأُولَىٰ ﴿٤﴾
І, воістину, майбутнє для тебе краще за минуле
وَلَسَوۡفَ يُعۡطِيكَ رَبُّكَ فَتَرۡضَىٰٓ ﴿٥﴾
І, воістину, скоро наділить тебе Господь твій, тож будеш вдоволений ти
أَلَمۡ يَجِدۡكَ يَتِيمٗا فَـَٔاوَىٰ ﴿٦﴾
Хіба не знайшов Він тебе сиротою, і хіба не прихистив
وَوَجَدَكَ ضَآلّٗا فَهَدَىٰ ﴿٧﴾
І хіба не знайшов Він тебе заблуканим, і хіба не повів прямим шляхом
وَوَجَدَكَ عَآئِلٗا فَأَغۡنَىٰ ﴿٨﴾
І хіба не знайшов тебе бідним, і хіба не збагатив
فَأَمَّا ٱلۡيَتِيمَ فَلَا تَقۡهَرۡ ﴿٩﴾
Тож не утискай сироту
وَأَمَّا ٱلسَّآئِلَ فَلَا تَنۡهَرۡ ﴿١٠﴾
і не проганяй бідняка
وَأَمَّا بِنِعۡمَةِ رَبِّكَ فَحَدِّثۡ ﴿١١﴾
І про блага Господа свого сповіщай
وَيۡلٞ لِّكُلِّ هُمَزَةٖ لُّمَزَةٍ ﴿١﴾
Горе кожному насмішнику, наклепнику
إِنَّآ أَعۡطَيۡنَٰكَ ٱلۡكَوۡثَرَ ﴿١﴾
Воістину, дарували Ми тобі достаток
فَصَلِّ لِرَبِّكَ وَٱنۡحَرۡ ﴿٢﴾
Тож молися Господу своєму та жертвуй
إِنَّ شَانِئَكَ هُوَ ٱلۡأَبۡتَرُ ﴿٣﴾
Воістину, той, хто ненавидить тебе — сам безплідний
إِذَا جَآءَ نَصۡرُ ٱللَّهِ وَٱلۡفَتۡحُ ﴿١﴾
Коли прийде допомога Аллага та перемога
وَرَأَيۡتَ ٱلنَّاسَ يَدۡخُلُونَ فِي دِينِ ٱللَّهِ أَفۡوَاجٗا ﴿٢﴾
і ти побачиш, що люди приймають релігію Аллага натовпами
فَسَبِّحۡ بِحَمۡدِ رَبِّكَ وَٱسۡتَغۡفِرۡهُۚ إِنَّهُۥ كَانَ تَوَّابَۢا ﴿٣﴾
то прослав хвалою Господа свого та благай у Нього прощення; воістину, Він — Приймаючий каяття
تَبَّتۡ يَدَآ أَبِي لَهَبٖ وَتَبَّ ﴿١﴾
Нехай згинуть руки Абу Лягаба й він сам
مَآ أَغۡنَىٰ عَنۡهُ مَالُهُۥ وَمَا كَسَبَ ﴿٢﴾
Ні багатство його, ні статки його не допоможуть йому
سَيَصۡلَىٰ نَارٗا ذَاتَ لَهَبٖ ﴿٣﴾
Увійде він у вогонь палаючий
وَٱمۡرَأَتُهُۥ حَمَّالَةَ ٱلۡحَطَبِ ﴿٤﴾
а дружина його буде носити дрова
فِي جِيدِهَا حَبۡلٞ مِّن مَّسَدِۭ ﴿٥﴾
А на її шиї — мотузка з волокон пальмових!
قُلۡ هُوَ ٱللَّهُ أَحَدٌ ﴿١﴾
Скажи: «Він — Аллаг — Єдиний
ٱللَّهُ ٱلصَّمَدُ ﴿٢﴾
Аллаг — Той, до Кого прагнуть
لَمۡ يَلِدۡ وَلَمۡ يُولَدۡ ﴿٣﴾
не народив і не був народжений
وَلَمۡ يَكُن لَّهُۥ كُفُوًا أَحَدُۢ ﴿٤﴾
і ніхто не був рівним Йому!
قُلۡ أَعُوذُ بِرَبِّ ٱلۡفَلَقِ ﴿١﴾
Скажи: «Шукаю захисту в Господа світанкової зор
مِن شَرِّ مَا خَلَقَ ﴿٢﴾
від зла Його творінь
وَمِن شَرِّ غَاسِقٍ إِذَا وَقَبَ ﴿٣﴾
і від зла темряви, коли вона настає
وَمِن شَرِّ ٱلنَّفَّـٰثَٰتِ فِي ٱلۡعُقَدِ ﴿٤﴾
і від зла чарівниць, що дмухають на вузли
وَمِن شَرِّ حَاسِدٍ إِذَا حَسَدَ ﴿٥﴾
і від зла заздрісника, коли він заздрить»
قُلۡ أَعُوذُ بِرَبِّ ٱلنَّاسِ ﴿١﴾
Скажи: «Шукаю захисту в Господа людей
مَلِكِ ٱلنَّاسِ ﴿٢﴾
Володаря людей
إِلَٰهِ ٱلنَّاسِ ﴿٣﴾
Бога людей
مِن شَرِّ ٱلۡوَسۡوَاسِ ٱلۡخَنَّاسِ ﴿٤﴾
від зла спокусника зникаючого
ٱلَّذِي يُوَسۡوِسُ فِي صُدُورِ ٱلنَّاسِ ﴿٥﴾
який зваблює серця людей
مِنَ ٱلۡجِنَّةِ وَٱلنَّاسِ ﴿٦﴾
від зла джинів і людей».